«Я обслуговував…» — дисидентський роман найвизначнішого чеського письменника другої половини ХХ ст. Богуміла Грабала. Роман у соціалістичній Чехословаччині не видавався. Уперше він побачив світ за кордоном, а тому приніс авторові купу неприємностей. «Я обслуговував…» — мемуари кельнера, жадібного й похітливого, який дорослішає на очах читача. Ті події, що з ним відбуваються, радше згодилися б Швейкові на анекдоти. Але не в анекдотах справа. Це історія Йови, людини, яка володіла всім і все загубила; тільки замість Єгови у нього — краса.
«Я обслуговував…» — життєпис мешканця Центральної Європи, якому «пощастило» нарватися на 30–40-ві роки ХХ ст. Сюжету історичного цілком достатньо, щоб не винаходити чогось надоригінального; письменникові залишається тільки фіксувати деталі персонального маршруту героя всередині єдиної для всіх магістралі. Рефрен книги — «неймовірне стає реальним». З часом гусінь перетворюється на метелика, а похітливий парубійко — на святого Франциска.» (Л.Данилкін)
Щедрий, злототканний текст роману подається майже суцільно, великими порціями; практично без абзаців. Офіціант розповідає аж до знемоги, втискуючи в одне речення декілька сюжетів, діалогів, випадків; у цьому синтаксисі, який цурається крапок, закладено страх, комплекс неповноцінності. До кінця роману — навпаки, довгі фрази передають відчуття повноти, заокругленості, умиротвореності.
Англійський король тут майже ні до чого. Чех Богуміл Грабал, народився 1914-го і помер 1997 року, годуючи голубів і випавши з вікна лікарні. Грабал — улюблений письменник Кундери, а улюблений письменник самого Грабала — уродженець України Бруно Шульц, але й це все ні до чого. Адже неймовірне і так стає реальним.
Роман перекладено у всіх культурних столицях світу.